Розпочався Петрівський піст

Через 7 днів після свята Трійці (П’ятидесятниці) починається Апостольський або Петрівський піст, в пам’ять про двох найбільш шанованих апостолів Петра і Павла.
У 2016 році він триватиме з 27 червня по 11 липня.
Коли було встановлено Петрівський піст?
Встановлення Петрового посту відноситься до перших часів Православної Церкви.
Про церковне утвердження цього посту згадується в настановах апостольських: “Після П’ятидесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіться; справедливість вимагає і радіти після прийняття дарів від Бога, і поститися після полегшення плоті”.
Особливо він утвердився, коли у Константинополі і Римі св. равноап. Костянтином Великим були зведені храми на честь свв. первоверховних апостолів Петра і Павла. Їх освячення відбулося в день пам’яті апостолів, 12 липня, і з тих пір цей день став особливо урочистим і на Сході, і на Заході. Це день закінчення посту. Початкова ж його межа рухома: вона залежить від дня святкування Пасхи; тому тривалість посту варіюється від 6 тижнів до тижня і одного дня.
З IV ст. свідчення отців Церкви про апостольський піст стають все частішими, про нього згадують св. Афанасій Великий, Амвросій Медіоланський, а в V столітті — Лев Великий й Феодорит Кирський.
У народі Петрів піст звали просто «петрівки» або «петрівка-голодівка»: на початку літа від минулого врожаю вже мало що залишалося, а до нового ще далеко.
Чому піст називається Петрівським?
Чому Апостольський – зрозуміло: апостоли завжди готували себе до служби постом і молитвою (пам’ятаєте, як на запитання учнів, чому вони не можуть вигнати бісів, Господь пояснив їм, що цей рід виходить тільки молитвою і постом (див. Марк 9, 29), і тому Церква закликає нас до цього літнього посту за прикладом тих, хто, прийнявши Святого Духа в день Св. Трійці (П’ятидесятниці), «у праці і в журбі, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості» (2 Кор . 11, 27) готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія. А назвати піст Петропавлівським просто незручно — надто громіздко; так вже вийшло, що називаючи імена апостолів, ми вимовляємо ім’я Петра першим.
Чому Петрів піст починається практично відразу після П’ятидесятниці?
День святої Трійці, коли в п’ятдесятий день після виходу з гробу і в десятий день після вознесіння Свого Господь, сівши праворуч Отця, послав Пресвятого Духа на всіх Своїх учнів і апостолів, – одне з найбільших свят. Дух Святий, що зійшов на апостолів, Дух істини, Дух премудрості і одкровення написав замість Синайського новий Сіонський закон, не на камінних таблицях, але на таблицях серця (2 Кор. 3, 3). Місце Синайського закону зайняла благодать Святого Духа, законоположника, що подає сили для виконання Закону Божого.
Ми не постимося в П’ятидесятницю, бо в ці дні Господь перебував з нами. Він Сам сказав: чи можете примусити, щоб постували гості весільні, поки з ними ще є наречений? (Лк. 5, 34). Спілкування з Господом – їжа для християнина.
“Після тривалого свята П’ятидесятниці піст особливо необхідний, щоб подвигом його очистити нам думки і стати гідними дарів Святого Духа, – пише св. Лев Великий.
Відтак, після святих і радісних днів, на честь Господа, Який Воскрес із мертвих і потім вознісся на небеса, і після прийняття дару Святого Духа, ми проходимо  поприще посту.
Скільки триває Петрів піст?
Петрів піст залежить від дати Великодня, і тому тривалість його різна. Він завжди починається із закінченням Тріоді, або після тижня П’ятидесятниці, і триває до 12 липня. Найдовшим цей піст триває шість тижнів, а найкоротшим — тиждень і один день.
Антіохійський Патріарх Феодор Вальсамон (XII століття) говорить: “За сім днів і більше до свята Петра і Павла всі вірні, тобто мирські і ченці, зобов’язані постити, а ті, хто не постує, нехай будуть відлучені від громади православних християн”.
Їжа у Петрівський піст
Подвиг Петрового посту менш суворий, ніж Чотиридесятниця (Великий піст): під час Петрового посту Устав Церкви наказує у середу і п’ятницю — утримуватися від риби. У суботні, недільні дні цього посту, а також в дні пам’яті  святих або дні храмових свят також дозволяється риба.
Для чого нам Апостольський піст?
Святі апостоли були такими різними: Петро, старший брат апостола Андрія Первозванного, був простим, неосвіченим, бідним рибалкою; Павло — син багатих і відомих батьків, римський громадянин, учень відомого іудейського законоучителя Гамалиїла, «книжник і фарисей». Петро — вірний учень Христа з перших днів, свідок усіх подій його життя з моменту виходу на проповідь.
Павло — лютий ворог Христової Церкви, ненависник Спасителя і усіх християн, який випросив у синедріону дозвіл переслідувати християн всюди і приводити в Єрусалим зв’язаними. Петро, маловірний, тричі відрікся від Христа, але став оплотом і початком Православ’я, підвалиною Церкви. І Павло, який вперто чинив опір правді Господній, а потім настільки ж палко повірив.
Натхненний простець і натхненний оратор, Петро і Павло уособлюють собою духовну твердість і розум — дві таких необхідних місіонерських якості. Адже чим, як не закликом до місіонерства повинен відгукуватися в нас прихід Петрівського, тобто Апостольського посту?
Якщо Великий піст готує нас до свята Світлого Христового Воскресіння, допомагаючи усвідомити, що життя наше земне має сенс рівно настільки, наскільки воно пройняте життям вічним, наскільки воно веде до співвоскресіння з Христом, то Петрівський піст сприяє осмисленню того, що є Церква, що є церковне життя, хто ми у Церкві, в чому Її призначення, в чому наше призначення в Ній і, нарешті, – хто ми один одному?
За матеріалами Рівненської єпархії УПЦ