В Португалії зараз тепло

Цю виставу в театрі “Колесо” (ред.:  Київський академічний театр) я дивився у теплу пору. Насправді, Португалія не така вже і жарка країна. Самі жаркі місяці там липень і серпень. Середня температура від +19°С до +24°С. До прикладу, у такій арабській країні під назвою Катар середня температура в літній сезон становить +41°C, а в зимові місяці +25°С.

У топову десятку самих жарких країн входять: Ботсвана, ОАЕ, В’єтнам, Бахрейн, Ямайка, Малайзія, Індія, Індонезія, Ефіопія. Температура в літній період коливається від +40 за цельсієм і нижче +31 за цельсієм. Тож теплота країни визначається не температурою на вулиці, а теплотою сердець їх громадян.

За офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення Португалія надала тимчасовий захист понад 60 тисячам біженцям із України, які втекли від російської агресії. Ця країна й надалі допомагає нашим громадянам, за що їм велика подяка.

Автор п’єси “В Португалії зараз тепло” Олександр Володарський створив простий сюжет. Сільська родина Шпаків (не) чекає з рушницею на прихід “визволителів”. Склад сім’ї: Петро (актор, письменник Петро Миронов), Ліда (актриса Людмила Рудницька). І сусідка їх Галя (заслужена артистка України Марія Грунічева). Десь у далекій Португалії живе донька Шпаків, яка прагне забрати стареньких у теплу країну і врятувати від орди. І вони щодня зв’язуються за допомогою мобільного пристрою. Зв’язок постійно переривається.

Псевдовизволителі під гучними гаслами просто намагаються загарбати нові території й витиснути з них максимально все можливе: від корисних копалин до людських ресурсів. Глава сімейства всіляко намагається захисти власну оселю, власну домівку од рашистів. В цьому його підтримує і часом заважає його дружина. Дія відбувається під Києвом, саме Київщина була свого часу окупована нелюдами-катами із росії. У самій виставі точно не називається село або місто, куди зі своєю ворожою армадою пнуться окупанти.

Десь ловиш себе на думці, що це або Буча або Бородянка. Або поблизу цих міст якийсь населений пункт.

Між глядачем і акторами існує видима перегородка. Прозора вуаль із візерунками. Глядачі, ніби дивляться на життя простої сільської родини перед початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, й ніби бачать у кожному персонажі себе. Нервування, постійні дзвінки родичам, перші жахання від повітряних тривог і перші здригання від вибухів, переховування в сховищах. Автор навмисне фіксує ці перші імпульси війни, ці перші реакції українців на жахливі події лютого 2022 року.

Найважливіше, що підкреслює драматург у своєму матеріалі – це єдність й незламність українського народу, його самобутність й хоробрість перед лицем ворога. Вже понад 300 літ Україна воює з ворогом, наші діти й онуки нестимуть цей марафон війни надалі.

Дуже підкупає в цій виставі оформлення сцени. Проста сільська хата: дерев’яний стіл та стільці, проста церата, ікона посеред хати, звичайнісінький диван, пляшка горілки, дерев’яні двері та інші елементи. Все, як у простих людей, і ця простота й мінімалізм сцени переноситься і до сердець глядачів. Кожен глядач побачив у цій сцені, мабуть, власну сільську хату або мешкання власних родичів у глибинці. Родинно, тепло, близько до глядача і близько до серця. Навіть такий автентичний килим, який раніше часто можна зустріти в сільських хатах. Навіть у мене такий килим є.

Режисеркою і постановницею виступила видатна народна артистка України Ірина Кліщевська. У створенні виставі їй асистували: Світлана Петренко, яка працювала над музичним оформленням вистави й звукорежесирувала дійство; художницею з освітлення виступила Ірина Макарова; сценографію зробив Олег Пустовіт.

Трагікомедія “В Португалії зараз тепло” написана в 2023 році. Автор створив життєву, реалістичну п’єсу про війну, сьогодення України і українців у цьому сьогоденні.

Вистава брала участь в І Всеукраїнському театральному фестивалі “Драма сьогодення” (м. Ужгород, Україна, 2024), в фестивалі “K.I.T.” (Креативність. Індивідуальність. Толерантність) (м. Штутгарт, Німеччина, 2024), в XXXV Міжнародному театральному фестивалі “Золотий Лев” (м. Львів, Україна, 2024).

Обов’язково сходіть на виставу й перегляньте її, вона попри складну тему принесе вам заряд доброго настрою й уселить надію на нашу Перемогу.

Ярослав Карпець
Фото надані театром “Колесо”