Поради рівненським офісним працівникам: як на роботі зберегти здоров’я
На даний час найбільш численну професійну групу людей складають офісні працівники. За офіційною інформацією вони становлять близько 60-70% від усього працюючого населення країни. Здавалося б, що робота в oфici є бiльш безпечною, нiж на виробництвi, проте на робочих мiсцях цi працiвники також зазнають дiї шкiдливих i небезпечних факторiв «офiсного середовища». Деякi з них становлять для працiвникiв серйозну небезпеку. Серед найбiльш небезпечних чинникiв є малорухливий характер офiсної роботи. Як це не парадоксально, але причиною цього є науково-технiчний прогрес, що вiдбувся в останнi десятиріччя: покращилася технiчна оснащенiсть, з’явилися комп’ютери й iншa оргтехнiка, широко стали використовуватися електроннi засоби зв’язку, документообiгу, платежiв тощо. Зважаючи на це, більшість офісних працівників можуть виконувати свою роботу не покидачи робоче місце. Так, на сьогоднішній день, середнiй офiсний працiвник проводить за комп’ютером від 16 год до 30 год на тиждень, тодi як п’ятнадцять рокiв тому цей показник становив 9,5 год. Тому, можна сказати, що поняття «офісний працівник» i «малорухливий спосiб життя» практично тотожні.
Робота в oфici також призводить до значного нервово-емоцiйного напруження, яке збiльшується у мiру зростання рiвня вiдповiдальностi, складностi та кількості завдань, страхом втратити роботу тощо. На ступiнь емоцiйного напруження значно впливає ненормований робочий день. Разом з цим для роботи офiсних працiвникiв характерна монотоннiсть пpaцi, пов’язана з виконанням дрiбних стереотипних рухiв кистями i пальцями рук, копiюванням документiв, проведениям одноманiтних розрахункiв.
Варто зазначити, що масштабних наукових дослiджень з вивчення професiйних та виробничо зумовлених захворювань у офiсних працiвникiв не проводилося. Бiльш того, захворювання, що можуть виникати внаслiдок дiї шкiдливих чинникiв «офiсного середовища», не визнаються як професiйнi захворювання анi законодавством, анi медичиими документами. Попри це з’ясовано, що лише через понаднормову працю рiвень захворюваностi офiсних працiвникiв останнiми роками зрiс майжена на 46 %.
Основнi змiни в станi здоров’я офiсних працiвникiв у першучергу пов’язанi з недостатньою м’язовою дiяльнiстю, зниженням сили скорочення м’язiв, обмеженням загальної рухової активностi органiзму і нервово-емоційним напруженням. Внаслідок цього у них значно зменшується iнтенсивнiсть обмiну речовин, уповiльнюється кровотiк, згущується кров, що може призводити до виникнення атеросклерозу, варикозного розширення вен нижнiх кiнцiвок, та як наслідок тромбозу вен нiг i легенiв. Малорухлива робота в oфici рiзко пiдвищуює вiрогiднiсть виникнення ожирiння, що може стати причиною iнфаркту та iнсульту. У 30 % офiсних працiвникiв спостерiгається бiль у м’язах плечей, спинi, шиї, руках i навiть ступнях нiг, якi зумовленi вимушеною робочою позою. Цi симптоми можуть з’являтися несподiвано i так само несподiвано зникати. Вимушена робоча поза в положеннi сидячи може призвести до порушення постави та винекнення відповідних захворювань.
Дефiцит рухової активностi впродовж робочого дня і значне нервово-емоцiйне напруження офiсних працiвникiв вимагають введення до режиму їx працi ряду профілактичних заходiв:
1)запровадження та дотримання перерв на обiд, короткочасних перерв на вiдпочинок;
2) проведення вправ виробничої гімнастики на робочому місці;
3)створення та обладнання кімнати для психоемоційного розвантаження працівників;
4) виконання вправ для очей не менше 2-х разiв впродовж робочого дня;
5) піші прогулянки до та після робочого дня, ведення активного способу життя;
6) проводити повне обстеження організму хоча б 1 раз на рік;
Пам’ятайте, що здоров’я легко втратити. Тому задля його збереження та зміцнення необхідно дотримуватися вищенаведених рекомендацій.
Автори:
Гущук Віталій Ігорович – завідувач санітарно-гігієнічної лабораторії.
Полюхович Дмитро Андрійович – завідувач лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів.
джерело: http://sesrivne.gov.ua
Маєте важливі і цікаві новини? Пишіть нам на електронну адресу: [email protected] або телефонуйте за номер телефону 098 37 98 993.