Рівненщина унікальна: порцелянове минуле Корця
Край Рівненщини досить багатий на унікальні місця, історичні загадки, досягнення. Ми звикаємо до вулиць та будинків і сприймаємо їх, як належне, інколи навіть не здогадуючись, які таємниці та історичні факти вони у собі ховають. Що вже й говорити про випадки, коли окрім записів та кількох черепків нічого не лишилося. Отож, відкривайте унікальну історію рідного краю разом з «Новинами по-рівненськи».
Як сказав кореспонденту сайту, старший науковий співробітник Корецького історичного музею Брухлій Валентин Іванович: «Нам у Корці є чим похвалитися».
Так, мова піде про Корець, а саме – про його порцелянове минуле.
Нині спокійне, маленьке містечко, прославилося у кінці XVIII ст. на увесь світ завдяки Йозефу Чарторийському.
«Він був дворянин нового покоління, розуміючи по суті своїй, що війною уже заробити гроші не вийде, вирішив, що потрібно шукати такі можливості з допомогою якогось виробництва. Багато подорожуючи він зрозумів, перспективним є виробництво фарфору та фаянсу. Ну і зрозуміло покликав західних майстрів і почав будувати. І ця фарфоро-фаянсовою мануфактура стала першою в Україні, після будувалися ще, але перша була саме у Корці» – розповідає Валентин Брухлій.
Варто зазначити, що перш ніж фабрика стала виробляти свої перші вироби, директор мануфактури Францішек Мезер довгі шість років розгадував секрет виготовлення порцеляни. Уся річ у тому, що на той час технологія виготовлення фарфору трималися в великій таємниці.
Та це ще не все, адже мануфактура, яка виробляла перші українські порцелянові вироби використовувала перший зареєстрований в Україні торговий знак.
«Цей знак передбачав наступне зображення – трикутник, а в середині всевидяче око. Нині цей знак можна побачити на доларовій купюрі, на нашій 500 гривневій купюрі. Вважається, що цей знак для себе застосували масони. Є навіть версія, що Йозеф Чарторийський був керівником одного з масонських орденів, і використав його саме для того, щоб показати свою приналежність до масонства. Хоч особисто я в тому не упевнений, адже масони не надто поспішали себе показувати. Проте, Йозеф був масоном поза сумнівом» – розповідає корецький історик.
Вироби з цієї мануфактури знаходяться у кращих музеях світу. У колекціях Львова, Києва, Парижу, Варшави, Санкт-Петербурга, Москви можна побачити неповторні українські сервізи.
«І не тільки тому, що вони були першими в Україні, ці вироби були досить таки досконалими. У Ермітажі Санкт-Петербурга зберігається сервіз на 12 персон, який у свій час був подарований цариці Катерині ІІ. Цариця була така здивована, що подарувала майстрам фабрики 100 золотих монет, а директору Францішку Мезеру табакерку». – розповідає Валентин Брухлій.
Мануфактура приносила досить великі прибутки і це не дивно, адже у ті часи якісні фарфорові вироби були ціннішими за вироби з золота.
Утім у 1796 році сталася пожежа – велика кількість посуду була знищена вогнем. На той момент фабрикою керував брат Францішека – Міхал. Спроби відновити повноцінну роботу та повернути їй успішність були марними, фабрика поступово стала занепадати і у 1831 році зовсім припинила свою діяльність.
«Залишки посуду продавали ще до середини 19ст. Усе через те, що наприкінці виробництво порцеляни збільшилась, однак вона була уже гіршої якості. Дворянство такого купувати не спішило, а робітництво зазвичай купувати такі речі не мали можливості», – розповідає Валентин Іванович.
Відновити роботу мануфактури так і не вдалося. Окрім того на території України на той час почали діяти інші фабрики, які спеціалізувались на виготовленні порцеляни і усі хороші спеціалісти подались працювати на нові мануфактури.
«Але у нас є хороша пам’ять, що саме у нас у Корці з’явилася перша в Україні фарфоро-фаянсова мануфактура», – підсумовує свою розповідь Валентин Брухлій.
Побачити перші в Україні порцелянові вироби маєте можливість і ви – у корецькому історичному музеї є розділ, присвячений знаменитій мануфактурі.
Далі буде…
Вікторія Малецька
Маєте важливі і цікаві новини? Пишіть нам на електронну адресу: [email protected] або телефонуйте за номер телефону 098 37 98 993.