Мрії та захоплення маленького рівненського рекордсмена

4-річний рівненський хлопчик, ім’я якого внесли до Книги рекордів України швидко став місцевою знаменитістю. 14 січня «під прицілом» камер Михайлик Парфенюк став рекордсменом – за емблемами він назвав 253 марки автомобілів. Цифра вражаюча, особливо беручи до уваги, що попередній рекорд нараховував 59 марок.
Аби дізнатися про життя та захоплення унікального хлопчика “Новини по-рівненськи” поспілкувались з мамою Ярославою та синочком Михайликом Парфенюками.
Як не дивно, але першою улюбленою іграшкою хлопчика був калькулятор. У 2 роки він вже знав цифри до 100. Букви та цифри, то своєрідна пристрасть дитини. День у Михайлика завжди починається з книги, так само, як і закінчується.
«Він зранку мене будив та казав мамо давай читати», – розповідає Ярослава Парфенюк.
У 2,5 роки хлопчик почав вчитися читати самостійно і у свої 4 рочки робить це вже вільно.
Михайлик багато часу проводить за настільними іграми і звісно, як і всі діти полюбляє мультики.
Свій інтерес до автівок Михайлик став проявляти дорогою з дому до садочку. Увесь транспорт детально оглядався. Спочатку він цікавився номерними знаками, без упину питав: «А що це за буква?», «А, що це за цифра?». Згодом інтерес пішов далі і він почав розпитувати про самі автівки.
«Ми стали пояснювати, що автомобілі відрізняються один від одного, є різні виробники, різні марки», – розповідає мама хлопчика. – «Коли мої знання закінчилися, підключився тато».
Коли ж вичерпались знання татуся, на допомогу прийшов Інтернет. Ярослава Парфенюк стала робити сину роздруківки з емблемами, у результаті нині у хлопчика чималий каталог. Звичними стали для родини і прогулянками авторинком. Мама хлопчика пригадує, як одного разу, коли сину було близько 2,5 років, він вперше здивував своїми знаннями сторонню людину.
 «Ми гуляли і підійшли до машини на капоті, якої лежали емблеми. До нас вийшов продавець та поцікавився чи ми щось шукаємо, я кажу та ні ми просто в ознайомчих цілях. Коли розговорилися він не повірив, що дитина все знає», – пригадує Ярослава Парфенюк.
На великий подив чоловіка, Михайлик назвав усі марки автівок, які були у продажі.
«У нього був шок, особливо коли показав стару емблему «Мазди» і Михайлик сказав – «Мазда стара». Ми вже йшли, коли він нас наздогнав і подарував сину емблему «Мерседесу» та сказав: «Я ще такої дитини не бачив», – додає мама хлопчика.
Перші думки спробувати поставити рекорд у родини з’явилися випадково – при перегляді телепередачі за участі хлопчика, який встановив попередній рекорд (59 марок). Ярослава Парфенюк каже, вже тоді знання її сина були глибшими: під час виступу хлопчик назвав 80 марок автомобілів, тоді як Михайлик міг назвати  близько 120. Утім на той момент йому було 3 роки і саме через вік жінка не наважилась написати до  Національного реєстру рекордів. Ситуація змінилася через рік, коли знання сина перетнули межу 250 марок автівок. Спочатку у столиці листа рівнянки проігнорували, коли ж Ярослава наполягла на відповіді, то отримала відмову.
«Мені стало дивно, як так, результати 59 і 250 – є ж різниця. А потім коли детальніше вивчили наші дані, їм стало це цікаво», – пригадує мама Михайлика.
Ну, а далі все відбувалось дуже швидко. Оскільки про згоду на участь, батьки дізналися за кілька днів до самого встановлення рекорду, часу на особливу підготовку не мали. Для Михайлика узагалі до останнього вирішили нічого не казати. «Заманити» дитину на захід вдалося з допомогою преси. Михайлику сподобалось позувати на камеру та спілкуватись з журналісткою, яка навідувалась до хлопчика напередодні. Саме слова мами, що будуть журналісти стали ключовими – і хлопчик у гарному гуморі пішов ставити свій перший рекорд.
Мама каже – син сприйняв усе, як гру і впорався з завданням на відмінно.
Нині він продовжує цікавитись автівками, на вулиці довго розгяладає незнайоме йому ще авто.
«Часто запитують чи будемо продовжувати ставити рекорди далі. Не знаю. Свідомо заглиблюватись не будемо. Все буде залежати від інтересів Михайлика. Йому подобаються автівки, але ось останнім часом він зацікавився динозаврами. І якщо він переключиться на них, я йому голову автомобілями не забиватиму», – каже мама Ярослава Парфенюк.
Нещодавно, Михайлика у гості запросили інспектори патрульної поліції. Хлопчик з захопленням розповідає про службові авто та роботу правоохоронців, а ще зізнається мріє бути конструктором автівок.
Поки дитина мріє про майбутню професію мама переймається питанням школи. Нині Михайлик відвідує звичайний садок. І якщо з садочком ніяких питань не виникає, то вибір школи для батьків проблематичний. Ярослава Парфенюк зізнається, що Михайлик потребує особливого підходу, проте навчати сина на індивідуальному плані не буде, адже кожній дитині потрібне спілкування з однолітками.
До слова, ніяких додаткових занять чи гуртків хлопчик не відвідує. Усі знання здобуті у колі сім’ї.
«Я просто давала йому те що він хотів. Читати – значить читати. Рахувати? Давай рахувати. Самі знання ніде не візьмуться, треба працювати за інтересами дитини», – ділиться досвідом Ярослава Парфенюк.
Михайлику, успіхів тобі, та нових досягнень!
Вікторія Малецька
фото надане Ярославою Парфенюк