П’ять років ми хоронимо маму на кожних судах…

З дня вбивства Зінаїди Римчук скоро мине п’ять років, утім злочинці досі не покарані…
22 серпня 2012 року, у будинку у Рівненському районі сталася пожежа. Під час гасіння вогнища пожежники виявили труп 64-річної жінки. Про те, що смерть загиблої не випадкова свідчили результати експертизи – причина смерті – удушення (механічна асфіксія). Згодом виявилося, що влаштувавши пожежу, зловмисники намагались «замести сліди».
Правоохоронцям вдалося затримати підозрюваних у вбивстві Зінаїди Римчук. Поліція з’ясувала, чоловіки ретельно готувалися до злочину – їхньою ціллю були статки родини. Злочинцями виявилися ремонтники, які встановили у будинку кондиціонери, а разом із ними «жучок». Протягом місяця вони прослуховували житло, аби дізнатися де і скільки зберігається матеріальних цінностей у будинку. У ту фатальну ніч коли йшли на «промисел» вони не очікували побачити жінки. Зінаїда чоловіків упізнала та зрозуміла їх намір, у результаті заплатила за це життям.
І хоч затримані обґрунтовано підозрюються у жорстокому злочині, та до цієї пори притягнути їх до кримінальної відповідальності не вдалося. Суди тягнуться чотири роки, а обвинувачених Павла Глобіна і Павла Матюка навіть у суді не допитували. А все тому, що для того аби слухати кримінальне провадження, до зали суду повинні з’явитись обоє обвинувачених. Утім у чоловіків щоразу виникають причини аби не доїхати до суду – зазвичай це погіршення здоров’я. Потерпілі переконані вони роблять це для того аби затягнути час, адже через так званий закон Савченко, чоловіки замість 15 років, у слідчому ізоляторі вони зможуть відсидіти лише сім з половино.
 «Вони з мами зняли всі прикраси. В неї з машини забрали гроші, які вона їхала проплачувати за електрику , десь більше 10 тисяч гривень на той час. Потім на цій машині маминій вони зникли з місця злочину і на вулиці Чехова підпалили її. Думали, що вона згорить», – розповідає невістка вбитої Оксана Римчук – «Один з цих вбивць зізнався у всьому. Був слідчий експеримент, де він все в подробицях розказував. Він навіть розказував, як в нього серце тремтіло, коли вони це все робили. Вони переживали».
 У прокуратурі переконують, доказів аби засудити чоловіків достатньо. І попри те, що у матеріалах справи зафіксовано, як підозрювані самі вказали на місце де заховали викрадене золото та багато іншого, нині чоловіки кажуть що відношення до вбивства не мають. А ще потерпілі стверджують, що обвинувачені усіма силами намагаються затягнути судовий процес, інколи просто перетворюючи його на театральний фарс.
 «Я этого преступления не совершал. Глобин тоже. Дело сфальсифицированное», – каже обвинувачений Павло Матюк.
«Тривалий судовий розгляд вказаного судового провадження зумовлений значним обсягом доказів , які дослідувались у суді. Крім того, обвинувачені аж ніяк не сприяють швидкому розгляду цієї справи, заявляючи відповідні всілякі клопотання , як то про відвід учасників або ж просто заявляють про погане самопочуття у судових засіданнях», – коментує речник прокуратури Рівненської області Людмила Суржук .
Адвокат потерпілої сторони Володимир Біньковський розповідає, що зазвичай чоловіки посилаються на власний стан здоров’я – скарги різноманітні, але бувають випадки коли просто відмовляються їхати. Адвокат каже, що працівники СІЗО замість того аби виконувати свої обов’язки їх просто нікуди не везуть.
Про те, що працівники слідчого ізолятору сприяють затягуванню процесу, керівник установи Юрій Ткачук заперечує: «Ми пишемо все об’єктивно. Об’єктивно температура тіла така то, шкірні покриви і  складаємо акт, що він відмовився від конвоювання в судове засідання в зв’язку, з  його слів це пишемо, з погіршенням стану здоров’я. Адміністрація СІЗО абсолютно не зацікавлена в затягуванні судових засідань». 
Потерпілі кажуть, що затягування почалось з моменту прийняття так званого закону Савченко. А у СІЗО констатують число обвинувачених, які просто затягують суди, в їхніх стінах зросло на третину.
Загалом Павло Глобін і Павло Матюк на судові засідання не з’являлись по шістнадцять разів.
 «П’ять років ось цих ми хоронимо маму на кожних судах» – підсумовує судову тяганину син убитої Євген Римчук.
Надія Литвинюк