Поліський «серпанок» хочуть включити до нематеріальної культурної спадщини
Багатовікову традицію серпанкового ткацтва села Крупове Дубровицького району хочуть включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Заслужений майстер народної творчості України Ніна Рабчевська демонструє процес серпанкового ткацтва під час виставкиДокументи, що спільно підготували громада села, обласний центр народної творчості та Рівненська ОДА, вже пройшли погодження в Українському центрі культурних досліджень та очікують затвердження в Міністерстві культури. Тим часом, в області розробляють дорожню карту, яка популяризуватиме унікальну традицію.Впродовж багатьох століть технологію виготовлення серпанкових текстильних виробів передають із покоління в покоління майстри села Крупове. Особливість серпанкового ткацтва це, власне, технологічний процес створення надтонкого полотна, а також художньо-моделюючі характеристики та біло-червона кольорова гама.Вироби з «серпанку» мешканці рівненського Полісся використовували упродовж всього життя. На нього приймали новонароджену дитину, серпанковою наміткою покривали голови молодих під час весільного обряду. З «серпанку» шили святкові костюми, ходили до церкви, а також покривали тіло людини, що відходила у Вічність.Тож нині на Рівненщині прагнуть не лише зберегти це надбання, а й популяризувати – зробити туристичною візитівкою області. А також, номінувати серпанкове ткацтво до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО з метою захисту традиції цього унікального виду творчості поліщуків.Вихованка гуртка серпанкового ткацтва Дубровицького історико-етнографічного музеюНагадаємо, нині до національного переліку України включено 6 елементів нематеріальної культурної спадщини: Опішнянська кераміка, Косівська мальована кераміка, Кролевецькі ткані рушники, Культура хліба, Петриківський розпис та Козацькі пісні Дніпропетровщини.Включення елементів до Національного переліку здійснюється на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України, до складу якої входять відомі фольклористи та етнографи.
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА
Документи, що спільно підготували громада села, обласний центр народної творчості та Рівненська ОДА, вже пройшли погодження в Українському центрі культурних досліджень та очікують затвердження в Міністерстві культури. Тим часом, в області розробляють дорожню карту, яка популяризуватиме унікальну традицію.Впродовж багатьох століть технологію виготовлення серпанкових текстильних виробів передають із покоління в покоління майстри села Крупове. Особливість серпанкового ткацтва це, власне, технологічний процес створення надтонкого полотна, а також художньо-моделюючі характеристики та біло-червона кольорова гама.Вироби з «серпанку» мешканці рівненського Полісся використовували упродовж всього життя. На нього приймали новонароджену дитину, серпанковою наміткою покривали голови молодих під час весільного обряду. З «серпанку» шили святкові костюми, ходили до церкви, а також покривали тіло людини, що відходила у Вічність.Тож нині на Рівненщині прагнуть не лише зберегти це надбання, а й популяризувати – зробити туристичною візитівкою області. А також, номінувати серпанкове ткацтво до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО з метою захисту традиції цього унікального виду творчості поліщуків.Вихованка гуртка серпанкового ткацтва Дубровицького історико-етнографічного музеюНагадаємо, нині до національного переліку України включено 6 елементів нематеріальної культурної спадщини: Опішнянська кераміка, Косівська мальована кераміка, Кролевецькі ткані рушники, Культура хліба, Петриківський розпис та Козацькі пісні Дніпропетровщини.Включення елементів до Національного переліку здійснюється на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України, до складу якої входять відомі фольклористи та етнографи.
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА
Вироби з «серпанку» мешканці рівненського Полісся використовували упродовж всього життя. На нього приймали новонароджену дитину, серпанковою наміткою покривали голови молодих під час весільного обряду. З «серпанку» шили святкові костюми, ходили до церкви, а також покривали тіло людини, що відходила у Вічність.Тож нині на Рівненщині прагнуть не лише зберегти це надбання, а й популяризувати – зробити туристичною візитівкою області. А також, номінувати серпанкове ткацтво до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО з метою захисту традиції цього унікального виду творчості поліщуків.Вихованка гуртка серпанкового ткацтва Дубровицького історико-етнографічного музеюНагадаємо, нині до національного переліку України включено 6 елементів нематеріальної культурної спадщини: Опішнянська кераміка, Косівська мальована кераміка, Кролевецькі ткані рушники, Культура хліба, Петриківський розпис та Козацькі пісні Дніпропетровщини.Включення елементів до Національного переліку здійснюється на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України, до складу якої входять відомі фольклористи та етнографи.
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА
Вихованка гуртка серпанкового ткацтва Дубровицького історико-етнографічного музеюНагадаємо, нині до національного переліку України включено 6 елементів нематеріальної культурної спадщини: Опішнянська кераміка, Косівська мальована кераміка, Кролевецькі ткані рушники, Культура хліба, Петриківський розпис та Козацькі пісні Дніпропетровщини.Включення елементів до Національного переліку здійснюється на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України, до складу якої входять відомі фольклористи та етнографи.
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА
Нагадаємо, нині до національного переліку України включено 6 елементів нематеріальної культурної спадщини: Опішнянська кераміка, Косівська мальована кераміка, Кролевецькі ткані рушники, Культура хліба, Петриківський розпис та Козацькі пісні Дніпропетровщини.Включення елементів до Національного переліку здійснюється на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України, до складу якої входять відомі фольклористи та етнографи.
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА
Повідомляє прес-служба Рівненської ОДА
Маєте важливі і цікаві новини? Пишіть нам на електронну адресу: [email protected] або телефонуйте за номер телефону 098 37 98 993.
Новини партнерів: